Типи природних середовищ НПП «Синевир» та їх особливості

Різноманітні грунтово-кліматичні та геолого-геоморфологічні умови НПП «Синевир» та розташування рослинних поясів у вертикальній та горизонтальній з півночі на південь зональності від 440 до 1719 м.н.р.м. зумовлюють багатство флори, фауни, а також рослинних угрувань.

Водночас забруднення повітря, грунту, води, а також ерозія грунту, знищення трав’яного покриву, та врешті-решт, призводить до зникнення багатьох видів рослин і тварин до зміни клімату такий далеко неповний перелік негативних наслідків взаємовідносин природи і людини на сучасному етапі.

Гірська територія парку та її екосистеми, які є резерватами природного біорізноманіття, мають значну господарську цінність, вкрай чутливі до будь-якого антропогенного втручання, що може змінити і так хисткий екологічний баланс і спричинити негативні руйнівні процеси.

Ми сьогодні несемо спільну відповідальність за збереження природної спадщини та передачі існуючих на даний час типів природного середовища майбутнім поколінням у стані якому вони є зараз.

Різноманіття типів природних середовищ НПП «Синевир» подають характеристику території парку, як його неоднорідність та неоднотипність.

Особливу увагу заслуговують різноманіття груп типів природних середовищ. Збереження рідкісних та зникаючих типів природних середовищ в Європі, що віднесені до Бернської Конвенції, на сьогоднішньому етапі являються найвідповідальнішим завданням для парку, так як деякі із них знаходяться на території НПП «Синевир». Кожен окремий тип природного середовища знаходиться у відокремленому ареалі їх поширення, що відносяться до спеціального та особливого збереження ПЗФ. Моніторинг таких об’єктів і комплексів природних середовищ є обов’язковим для встановлення причин регресії – деградації, збіднення – збагачення, звуження – розширення території існування, розмноження в природних умовах його біорізноманіття. Бернська Конвенція, що її ратифікувала Україна «Про охорону дикої флори і фауни та їх існування в Європі» у відповідності до положень статті 14 цієї Конвенції та на основі визначення цієї Резолюції, як типи зникаючих природних середовищ спеціального збереження до яких відносяться п’ять основних типів природних середовищ НПП «Синевир».

Резолюція № 4 (1996 р). «Про зникаючі природні середовища в Європі, що потребують запровадження спеціальних заходів на їх збереження». (Cхвалена Постійним комітетом Бернської Конвенції 06.12.1996 року).

Типи природних середовищ, які знаходяться під загрозою зникнення в Європі.

№ п\п  Типи зникаючих природних середовищ спеціального збереження Природні середовища існування НПП «Синевир» Характеристика комплексів, об’єктів та рослинних угрупувань природних середовищ НПП «Синевир»
2 Внутрішньо-материкові водойми 22.1. Ставки та озера Велика Гропа – 2га, озеро Синевир-7,5 га. озеро Озірце – 1 га.
22.3 Повітряно-водні рослинні угрупування Євро-сибірські  багаторічні
22.4 Евгідрофітні угрупування Укорінених плаваючих рослин
3 Чагарники та луки 31.8 Західноєвразійські чагарникові зарості Південно-східні листопадних рослин
35

Кремнеземні луки

 35.1 Атлантичні біловусові та інші подібні угрупування Біловусові-субальпійського поясу полонин та середньо-лучного поясу
37 37.1 Заболочені високотрав’яні угрупування Материкові високо травні
Східні неморальні високотравні
37.2 Евтрофні луки  
37.3 Оліготрофні луки Невеликі  ділянки у підніжжя гір загальною площею – 18 га.
37.7 Високотравні луки Рослинність водотоків
38 Мезофітні луки Заболочені високотравні  
4 Ліси 41.1 Букові Букові Карпатські ліси-праліси
42. Хвойні помірно-кліматичного поясу Балкансько-чорноморські ялицеві
42.2 Західнопалеарктичні гірські ялинові Карпатські субальпійські смерекові
Смерекові в межах гірських систем
42.3 Альпійські модринові та гірськососнові Карпатські ліси модринові та гірськососнові
42.4 Гірські соснові Гіськососнове криволісся
44 Прирічкові, заплавні ліси і чагарники помірно-кліматичного поясу 44.1 Прибережні формації верб  
44.9 Чорновільхові, вербові та букові заболочені ліси Мезотроевтрофні заплавні чорновільхові
44.А Березові та хвойні заболочені ліси  
5 Болота та марші – верхові болота 52. Кислі торфові оліготрофні болота Верхові, переходові, низинні болота «Глуханя» - 17 га, «Замшатка» - 4,2 га
53. Рослинність навколо водойм  
54.1 Джерела (мінеральні та прісноводні) Постійні водні джерела та форелеві потоки.
6 Скелі, розсипи та піски (не приморські) 61. Розсипи (греготи, виходи корінних порід, кам’яні розсипища) – 103,6 га Схили гір різної експозиції та крутизни гг.Камянка - 1578м, Негровець – 1707м, Дарвайка – 1600 м., Стримба – 1719м.