Впродовж багатьох років НПП «Синевир» докладає значних зусиль для розвитку туризму у регіоні. Саме ця галузь є однією з найбільш перспективних для Тереблянської долини Міжгірщини. Окрім уже наявної рекреаційної інфраструктури, тут чи не щороку створюються нові осередки, зокрема, сільські садиби, заклади харчування тощо. Усе це штовхає місцеву економіку і дає можливість місцевим жителям заробляти вдома. НПП «Синевир» пропагує наш край серед туристів, дбає про імідж регіону, який є невід’ємною складовою успішного розвитку туристично-рекреаційної діяльності. Особливо це актуально зараз, у період пандемії, коли спостерігається зниження потоку туристів.

І в цей непростий час чергова порція неправдивої інформації проти національного природного парку «Синевир» надійшла днями від «активіста» з села Синевирська Поляна, місцевого підприємця, що створив так званий «еко-парк» «Долина вовків», Юрія Тюха. Нагадаємо, що ця людина вже впродовж півроку вигадує найрізноманітніші приводи аби очорнити національний парк. Утім, постам Юрія Тюха у Фейсбуці можуть вірити лише довірливі читачі, які не вникають у деталі.

Отже, останній пост він опублікував під пафосним заголовком «ПРАЛІСИ НПП СИНЕВИР ВЖЕ У ЄВРОПІ» (наводимо в оригіналі). Далі, у властивій автору манері, одразу йде звинувачення в бік адміністрації НПП «Синевир», у тому, що знищуються праліси парку. Наводиться й гучне число 8300 м. куб. Автор стверджує ніби це та кубомаса пиловника, порубаного з пралісів, який нібито продається закордон.

Доводимо до відома читачів, що НПП «Синевир» не є суб’єктом зовнішньо-економічної діяльності і жоден метр кубічний деревини у будь-якому виді парк не продавав закордон.

Впродовж останнього десятиліття НПП «Синевир», спільно з провідними науковими установами України, проводили інвентаризацію пралісів парку. В результаті проведеної роботи, у 2017 році до списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено 2865,04 га пралісів, що зростають на території НПП «Синевир». На території пралісів парку ніколи не здійснювалася господарська діяльність, зокрема, не проводилися будь-які види рубок. Це легко перевірити і ми готові до будь-яких перевірок, бо правда на нашому боці, а цілеспрямована брехня очевидна. Праліси парку – це особливо охоронювані ділянки. Навіть при бажанні провести там рубку, профільне міністерство не затвердить ліміт на її проведення.

Аби заручитися підтримкою місцевих жителів, автор пише: «Ще цього року є ліміти на вирубку 12 000 кубів дров, тож ці ,,дрова'' поїдуть за кордон, а ми місцеві жителі залишимось і без дров і із лисими горами..!?».

Сумнівно, що Юрію Тюху вдасться переконати велику масу місцевих жителів, адже впродовж усієї історії існування парку, саме НПП «Синевир» виписує їм паливні дрова і не лише паливні дрова, але й іншу деревину для ремонту і будівництва осель. Нагадаємо, що у межах парку знаходяться 5 населених пунктів, у яких проживає понад 20 тисяч осіб. У регіоні відсутній природний газ, а єдиним джерелом опалення будинків є дрова. Між НПП «Синевир» і громадами налагоджено добрі стосунки і хочеться їх зберегти й надалі.

Деревина відпускається не з пралісів, як пише Юрій Тюх, а за рахунок вибіркових санітарних рубок, які є цілком законні. Вони проводяться у відповідності до лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів в межах НПП «Синевир». Наголошуємо, мова йде про вибіркові санітарні рубки. Це означає, що до рубки призначаються сухостійні, всихаючі, пошкоджені шкідниками та хворобами, а також вітровальні та буреломні дерева, яких у наших лісах вистачає, що можуть підтвердити місцеві жителі. Крім того, в НПП «Синевир» запроваджено електронний облік деревини. Уся деревина, яка вивозиться з лісу чіпується, а громадяни за номером цих чіпів можуть простежувати онлайн всю інформацію про місце, де вона була заготовлена і місце розвантаження. Тобто такі космічні цифри нібито махінацій з лісом, які наводить Юрій Тюх, не могли би пройти повз жодну документацію. А до того ж, деревина – це не шматок паперу, який можна сховати у кишені і перевезти через кордон.

До речі, останнім часом у НПП «Синевир» проведено 10 різноманітних перевірок, а з 31 січня до 24 квітня 2020 року Держаудитслужбою здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності національного парку за період з 2017 до 2019 рр. Перевірки та ревізія не виявили порушень чи зловживань. Дрібні недоліки усунуто в процесі ревізії. Якби такі масштабні порушення, як пише автор посту, мали місце в реальності, то правоохоронні органи вже давно би відреагували.

Юрій Тюх обурено звинувачує дирекцію парку, що ціни на виписку лісопродукції в установі нижчі, аніж у держлісгоспах. Дійсно, в НПП «Синевир» ціни на лісопродукцію на 10 – 15 % нижчі, аніж у сусідніх держлісгоспах, зокрема Міжгірському ЛГ. Але ж держлісгоспи є прибутковими підприємствами і в ціну їхньої лісопродукції закладається прибуток до 20 %. НПП «Синевир» є неприбутковою установою, тож в ціну лісопродукції прибуток не закладається. А хіба для жителів Тереблянської долини, що мешкають в межах парку, не краще, що ціна на дрова та іншу деревину нижча, ніж у сусідів? Чи жителі Тереблянської долини багатші за жителів Міжгіря, Пилипця, Ізи чи інших населених пунктів. Тут також не зрозуміло чому автор посту спочатку хоче показати себе захисником місцевих жителів, а далі пише речі, які суперечать інтересам мешканців гірських сіл.

Очевидно, що ми маємо справу з самоціллю Юрія Тюха: за будь-яку ціну дискредитувати НПП «Синевир». На жаль, ці амбіції однієї людини позначаються на всьому регіоні.

НПП «Синевир» буде звертатися до суду з позовом про захист ділової репутації та притягнення до відповідальності за наклеп автора серії публікацій у Інтернеті.

03.07.2020 р.

---