Квасовецьке природоохоронне науково-дослідне відділення знаходиться у південній частині Національного природного парку «Синевир». Його загальна площа 3681 га, переважну частину якої займають ліси. Тут домінують мішані буково-ялицево-ялинові, буково-яворово-ясеново-в'язово-грабові, а також чисті букові ліси, серед яких є і праліси.

За функціональним зонуванням територія відділення розподілена на зону стаціонарної рекреації – 5 га, зону регульованої рекреації – 3266,0 га і господарську зону – 410,0 га.

Гірський рельєф Квасовецького ПОНДВ уособлює різність клімату, ґрунту та рослинності, структуру, механічний і мінеральний склад ґрунтоутворюючих порід, які нерозривно впливають на процеси ґрунтоутворення, що особливе значення відіграє в структурі розміщення лісових насаджень, його складу, повноти, густоти, ярусності основного деревостану, підросту й підліску.

Гідрологічна мережа досить густа, має протяжність 51 км, складається з гірських потічків та приток річки Тереблі. У притоках водяться різні види риб, зокрема, форель струмкова, харіус європейський.

Загальна кількість фауни, що водиться на території Квасовецького ПОНДВ налічує 537 видів тварин. До рідкісних, занесених до Червоної книги відносять 33 види, серед них особливої охорони потребують борсук лісовий, рись звичайний, кіт лісовий, видра річкова, саламандра плямиста…

Флора ПОНДВ налічує 1550 видів, складається з деревного, кущового, чагарникового, трав'яного, лишайникового, мохового покривів. До рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України віднесено 35 видів, серед них підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, любка дволиста, шафран Гейфеля та інші.

Особливої уваги та охорони заслуговують праліси бука. Вони є одними з важливих об'єктів наукових досліджень у визначенні історії розвитку рослинного покриву, у пралісах зберігається цінна інформація про історико-географічний розвиток лісової рослинності. Площа пралісів на території Квасовецького ПОНДВ становить понад 600 га.

Пам'ятками природи відділення є інтродуковані види, занесені на цю територію в 1800 році за часів Австро-Угорської монархії, це сосна веймутова, дугласова ялиця.

На території Квасовецького відділення, знаходиться відоме на Закарпатті мінеральне джерело «Буркут». До складу цієї води входить залізо, марганець, нікель, кобальт, фтор. Неподалік від мінерального джерела знаходяться дві наукові бази Ужгородського національного університету та Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова. Влітку тут завжди багато студентів, які проходять тут навчально-польову практику.

Для любителів активного відпочинку, для тих, хто любить мандрувати є екологічна стежка «Колочава», дводенний туристичний маршрут «Ур.Квасовець - г.Красна - г. Менчул - с.Вільшана». Подорожуючи цим маршрутом відкриваються захоплюючі краєвиди на села Тереблянської долини та красу навколишніх гір. З вершини гори Менчул відкривається чудова панорама села Колочава та водосховища Теребле-Ріцької ГЕС.

Квасовецьке природоохоронне науково-дослідне відділення, яке складається з 18 чоловік, очолює Василь Павлюк. Природоохоронці активно дбають про охорону, збереження і відтворення природних екосистем, які знаходяться у межах довіреної їм території.

18.04.2012 р.

---