В Україні діє 47 національних природних парків, 23 заповідники, численні заказники, пам’ятки природи та інші об’єкти природно-заповідного фонду. Співробітники цих установ активно працюють над збереженням природи, відтворенням екосистем, ведуть науково-дослідну роботу, розвивають рекреацію, здійснюють еколого-освітню роботу. Враховуючи особливий внесок фахівців, які дбають про унікальні куточки природи України, у 2009 році було започатковано відзначення Дня працівника природно-заповідної справи. Завдяки людям цієї професії, вдалося зберегти неповторні природні комплекси, рідкісні види біологічного різноманіття. З якими успіхами і проблемами йшли природоохоронці до свого професійного свята – запитуємо керівника однієї з найвідоміших природно-заповідних установ України – директора Національного природного парку «Синевир», Заслуженого природоохоронця України Миколу Дербака.

– Наш парк був створений у 1989 році, – розповідає Микола Дербак. – Це був важкий переломний період не лише через процеси, що відбувалися в країні, але й з огляду на природні катаклізми. Одразу після утворення парку тут відбувся потужний вітровал, який призвів до знищення лісу на великих площах. Тож на той час новоутворена природно-заповідна установа більше нагадувала лісгосп, адже звалену вітром деревину необхідно було розробити. Та працівники впорались із випробуванням стихії. Невдовзі НПП «Синевир» почав більше уваги приділяти науково-дослідній роботі, рекреації, екологічній освіті і, звичайно, охороні природи, адже збереження, і відтворення природних комплексів та об’єктів, які мають особливу наукову та естетичну цінність, – наше головне завдання.

На час утворення НПП «Синевир», в Україні уже діяли два національні парки – Карпатський і Шацький. Ми стали третіми. З того часу відбулося багато змін. Установа зуміла стати провідним природно-заповідним об’єктом, а через пів року ми святкуватимемо 25-річчя утворення НПП «Синевир». З цієї нагоди проведемо ряд заходів.

Чвертьстолітній ювілей зобов’язує нас бути ще більш відповідальними і активніше працювати на благо природи і суспільства. Самовіддана праця не залишається без результатів і це радує. За добру роботу вдячний своїм колегам. Разом дбаємо про збереження унікальної природи Карпат, а це неповторні за красою гірські схили, хвойні і букові ліси, серед яких досліджуємо пралісові ділянки. Вражає й біологічне різноманіття, серед якого 53 види рослин і 43 види тварин внесено до Червоної книги України. А такі об’єкти як озера Синевир і Озірце, оліготрофні сфагнові болота Глуханя і Замшатка – особлива цінність природи Національного парку «Синевир».

– Великим проектом всеукраїнського рівня, що останніми роками був реалізований у НПП «Синевир», стало створення найбільшого в Європі Реабілітаційного центру бурих ведмедів. Як зараз функціонує цей заклад?

– У цьому спеціалізованому центрі зараз утримується 10 бурих ведмедів. Для них обгороджено територію площею 12 га, для безпеки і контролю за тваринами встановлено електропастух, відеоспостереження. Розпочато будівництво адміністративної будівлі, в якій зокрема розміститься візит-центр. У ньому є велика потреба, з огляду на те, що сюди приїжджає багато туристів.

Мешканці центру забезпечені належним ветеринарним доглядом, а завдяки щедрому раціону ведмеді набрали вагу, стали активними, грайливими. Дуже полюбляють прогулянки просторою територією, а у сонячні дні охоче купаються у штучній водоймі. Та досі вони не мали такої нагоди. Утримуючись у попередніх власників, ці тварини часто голодували, не мали можливості прогулюватись, деякі з них зазнали знущань, тортур, цькування собак і навіть танці на …розжареній плиті! Усе це минулося. Страждання позаду.

Загалом, функціонування Реабілітаційного центру бурих ведмедів не лише дозволяє брати під захист тварин, що зазнали жорстокого поводження, але й сприяє поглибленню досліджень найбільшого хижака України, а також слугує розвитку наукової, еколого-освітньої та рекреаційної роботи, що відповідає меті та завданням нашої природно-заповідної установи.

Хочеться сказати ще про один важливий об’єкт – музей лісосплаву. 27 червня Закарпаття відвідав Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков. Він чітко заявив, що міністерство працює над проходженням усіх необхідних процедур для виділення фінансування на відновлення музею у Чорній Ріці.

– Минулого року в НПП «Синевир» група авторитетних вчених-ботаніків, досліджувала праліси. Які висновки зробили науковці в результаті науково-дослідної роботи?

– Кажучи простою мовою, праліс – це ліс, який не зазнав жодних змін під впливом людини протягом кількох століть. Здавалось би, вже немає таких місць, де б людина не господарювала, але ж ні, таки є і приємно, що вони наявні і в межах НПП «Синевир». Наші науковці вже давно досліджують ці ділянки природи, але, щоб дані стосовно пралісів часом не виявились неповними, ми запросили авторитетних вчених з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Вони разом з науковцями НПП «Синевир» провели дослідження і підтвердили те, що близько 2 тис. га ділянок букових лісів у Колочавському, Квасовецькому, Остріцькому, Синевирському і Вільшанському природоохоронних науково-дослідних відділеннях парку за всіма ознаками мають виразний пралісовий характер. Цього року науковці продовжують дослідження цих цінних природних об’єктів, які справедливо називають лабораторією під відкритим небом. Це не перебільшення, адже там зосереджене велике біологічне різноманіття, яке необхідно детально вивчати.

Сподіваємось, що в перспективі праліси парку також будуть включені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як колись це було зроблено з українсько-словацькою номінацією «Букові праліси Карпат».

– Помітною є інформаційна і просвітницька робота парку. Чому цьому приділяється така велика увага?

– Ми живемо у суспільстві, в якому інформація відіграє неабияку роль. Йдучи в ногу з часом, неможливо відкидати цей аспект. Тому співпраця із засобами масової інформації є важливим і постійним напрямком нашої діяльності. Ми відкриті перед громадськістю, яка має право володіти інформацією. Цього року ми вже мали 15 виступів на всеукраїнських та регіональних телеканалах, а у друкованих ЗМІ опубліковано понад півсотні матеріалів, авторами яких є наші працівники. Крім того, наш парк видає еколого-освітній часопис «Синій Вир», який також доносить до громадськості інформацією про діяльність установи, публікує матеріали природоохоронного пропагандистського характеру тощо.

Інтенсивно працюємо в Інтернеті. Офіційний сайт НПП «Синевир» щоденно поновлюється новинами статтями, фотографіями, відео. Цей ресурс є солідною інформаційною базою, де користувач може знайти цікаві йому дані про парк. Великою популярністю користується сторінка НПП «Синевир» у Facebook. Вона також поновлюється щоденно, а це забезпечує постійний інтерес з боку користувачів і сотні прихильників. До речі, наша сторінка у цій мережі з-поміж подібних сторінок національних парків і заповідників України, маючи найбільшу кількість загальних лайків, посідає перше місце. Ми також працюємо і в інших мережах, публікуємо свої матеріали на різних інтернет-сайтах. Ця робота не залишається без результатів. Вже сьогодні відчуваємо потужну зацікавленість туристів до нашого краю.

– Отже, покладаєтесь на розвиток туристичної сфери?

– Рекреаційний потенціал НПП «Синевир» настільки великий, що ним було б гріх не скористатись, звісно, за умов, що це не зашкодить довкіллю. Синевирське озеро, Дике озеро, чисті гірські річки і водоспади, мальовничі вершини – усе це вабить туристів не лише з різних куточків України, а й з закордону. Враховуючи це, створюємо належні умови для відпочинку в різних місцях, які викликають зацікавленість туристів. Цього року ми особливо подбали про територію навколо перлини Карпат – Синевирського озера. Був побудований новий оглядовий майданчик, перехідні містки через потічки, що впадають у озеро, влаштовано місця для відпочинку, споруджено вбиральню, якої досі з належними умовами тут не було…

До речі, у межах НПП «Синевир» прокладено ряд екологічних та туристичних стежок, котрими туристи охоче користуються. Зараз завершуємо обладнання туристичної стежки «Лінія Арпада», яка є своєрідним музеєм під відкритим небом. Інтерес до цього об’єкту особливо відчутний з боку угорських туристів, тож інформація, що міститься тут на численних стендах, перекладено й угорською мовою.

Є у нас й мотелі, де створені комфортні умови для відпочинку навіть для найвибагливіших туристів. Саме о цій порі у нас починається літній туристичний сезон. Тож радо чекаємо гостей на відпочинок.

– Для природно-заповідної установи, в межах якої знаходиться 5 великих населених пунктів, напевно нелегко будувати стосунки з місцевими громадами?

– Для Національного природного парку «Синевир» дуже важливо мати добрі відносини з місцевим населенням. Є багато проблемних питань, але, попри все, намагаємось їх вирішувати. Активно співпрацюємо з головами сільських рад. Часто зустрічаємось, обговорюємо поточні проблеми, спільно шукаємо шляхи їх вирішення. Наприклад, цього року НПП «Синевир» спільно з головами сільських рад Тереблянської долини Закарпаття створили асоціацію. Ми поставили за мету спільно взятися за вирішення проблеми з побутовими відходами, які є болячою колючкою для нашого регіону. Впевнений, що разом нам вдасться знайти вихід з даної ситуації.

Крім того жодне звернення від місцевих громад чи конкретних осіб не залишається поза увагою. Ми з розумінням ставимось до людей і їхніх проблем. Сприяємо у забезпеченні місцевих жителів паливними дровами (газу у регіоні немає), допомагаємо у будівництві мостів, ремонті доріг до різних урочищ тощо. Зрештою, наша установа створена і діє в інтересах людей, суспільства, країни.

– Але порушень природоохоронного законодавства таки не уникнути?!

– Наші працівники ретельно слідкують за дотриманням природоохоронного законодавства. Якщо ж й трапляється порушення, ми оперативно реагуємо. На щастя серйозних проблем за останні роки у нас не було, та ми не втрачаємо пильності. Регулярно проводимо рейди і різні екологічні акції в залежності від сезону. Втішає позитивна тенденція до зростання чисельності диких тварин, про що свідчать облікові дані.

Займаємось й відтворенням природних екосистем. Цього року на території НПП «Синевир» було посаджено 190 тис. шт. дерев ялини, ялиці, бука, явора на площі понад 54 га., а на 37 гектарах здійснювалось сприяння природному поновленню. Для належного забезпечення лісокультурної кампанії ми діяли злагоджено і відповідально, адже якість посадки має вирішальне значення у тому, чи буде на тих чи інших ділянках ліс. Крім того, здійснюємо зарибнення наших водойм: випустили 20 тис. однорічок форелі струмкової і 5 тис. – харіуса – аборигенних видів риб.

06.07.2013 р.

---