Рельєфно-географічні, кліматичні умови українських Карпат, а також наявність великого різноманіття медоносних рослин при досить короткому вегетаційному періоді дозволили сформувати та зберегти до цього часу автохтонні медоносні бджоли, що за міжнародною класифікацією відносяться до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica. Цілеспрямована планова робота над їх виявленням, ідентифікацією та збереженням ведеться в Закарпатській області України більше 40 років. За цей період, селекціонерами було створено ряд ліній та типів. Зокрема типи колочавський, вучківський, синевир, говерла та рахівський. Що стосується колочавського типу, то в силу різних обставин він вважається втраченим. Проте всі інші, завдяки своїм винятковим господарсько-корисним та етологічним особливостям, швидко завоювала світове визнання і користується великим попитом в даний час.

Створена науково-дослідна бджолина пасіка НПП «Синевир» вже декілька років веде практичну роботу по вивченню особливості поведінки, порівнянні та визначенні більш сприятливим умовам життя щодо конструкції вулика. Останнім часом звертається увагу на загрозливу проблему, що стосується чистопородності карпатської бджоли, суть якої говорить про значну частину гібридизації. Основною проблемою чистопородності місцевих бджіл стало завезення на територію нашого регіону інших порід бджіл. Часто це відбувається пасічниками кочівниками що призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб. Цікавим фактом є те що при схрещуванні чистопородної матки з трутнем іншої породи. наступне гібридне покоління (F1 перше покоління) часто проявляє хороші показники по медозбору, бурхливому розвитку та інших позитивним ознакам, і проявляють себе ніби як дуже хороші бджолородини. Не знаючи те, що це гібрид, часто місцеві пасічники саме з цих бджолосімей стараються вивести матки другого покоління (F2) , але наступні покоління (F2, F3 і т. д.) проявляють негативні ознаки (злобливість, повільний розвиток, низьку продуктивність, схильність до захворювань). До цього за часту низька освідченість, незадовільний санітарний стан та культура пасічникування місцевих бджолярів, призводить до низької рентабельності пасіки, а саме головне до можливості втрати цінного генетичного матеріалу.

Відтворити чисту породу Карпатських бджіл з стратегією розвитку її повного домінування на території НПП «Синевир» стало важливою метою наукового відділу парку. Повноцінно та якісно цю роботу можна виконати лише за тісної співпраці з місцевими бджолярами.

Першим кроком по покращенню породності бджіл стала їхня інвентаризація. Провівши обстеження по населеним пунктам які розташовані в межах НПП «Синевир» нами було зафіксовано 22 бджоло господарства, загальною кількість 320 бджолородин.

Наразі науковий відділ НПП «Синевир» веде активну роботу по відбору проб з пасік місцевих бджолярів зимового підмору (мертвих бджіл) та визначення до якої саме породи бджіл відноситься та чи інша сім’я. За допомогою електронного мікроскопу та спеціально розроблених комп’ютерних програм, а саме Flьgel-Index можна проаналізувати та дати характеристику до якої саме породи відносяться бджоли. Ця інформація дасть змогу згуртовано забракувати та замінити бджолині матки інших порід. Такі міроприємства в значній мірі покращать загальну ситуацію чистопородності бджіл, а унікальна географічно-природна ізоляція території парку НПП «Синевир» в цьому лише сприятиме, така діяльність сприятиме розвитку і покращенню ситуації по різноманіття парку інших екологічних показниках.

Шляхи вирішення які пропонує науковий відділ НПП «Синевир» покращення породності бджіл:

-Виведення маток, для заміни в сім’ях, виключно від перевірених чистопородних родоначальниць.

- створення ізольованих місць для пунктів парування чистопородних маток .

- надати можливість пасічникам проводити перевірки бджіл на чистопородність з застосуванням експрес аналізу, на базі наукового відділу НПП «Синевир»

- Забезпечення пунктів парування високоякісним чистопородним трутом.

- організувати одночасне якісне санітарно-гігієнічне обслуговування пасік, обробку бджіл від паразитів.

16.04.2018 р.

---