Дослідження минулого – важлива справа. Чимало зусиль для вивчення історії нашого краю доклав голова ветеранської організації с. Синевирська Поляна Михайло Бембило. Він автор кількох книг про минуле гірського краю. Сьогодні з нашими читачами від ділиться черговими відомостями, які й пропонуємо вашій увазі нижче.

***

Військові поховання в Синевирській Поляні

Село Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області засноване у верхів’ях річки Теребля на різних висотах над рівнем моря від 780 м (Сигли), 1105 м (В. Буковинка), 1145 м (Сакальова), простягається по обидва береги річки, починаючи від гирла звора Рабачинка (інша назва Гатара – тут межують території Си¬невирсько-Полянської і Синевирської сільрад). Північна широта 48⁰35', сх. Довгота 23⁰41'. На північному сході ме¬жує з територіями Долинського та Рожнятівського районів Івано-Фран-ків¬ської області, а вздовж течії річки закінчується там, де Довгий звір, що по¬чинається на західному схилі гори Болотняк на висоті 1080 м н.р.м., міняє назву на р. Свобода.Протяжність населеного пункту вздовж Тереблі (від Рабачинки до кін¬ця Свободи) близько 15 км.

Перша письмова згадка датується 1715 р. Русинська пер¬шо¬назва – Пóляны, до 1929 р. – Вишній Синевир. Територія се¬ла перебувала під різними владами. Тому і сама назва села постійно змі¬нювалася з приходом кожної нової влади. Так, до прикладу, русини називали село Пόляны, угорці – Felsö Szi¬ne¬vér, чехи – SinovirskaPolána, а українці – Синевирська Поляна. Сучасна офі¬ційна назва села–Синевирська Поляна (в деяких джерелах зустрі¬ча¬ється і Син-Поляна). Але місцеві та жителі сусідніх сіл називають⁵ наше се¬ло просто – Пóляны (говорять«Йду в Пóляны»).

Територія однойменної сільської ради розташована між горами з вершинами від 1382 до 1578 метрів над рівнем моря. Через село про¬тікає річка Теребля, яка утворюється злиттям річок Свобода і Ростока та численими зворами і зворинами.Населеня – понад 2000 осіб.

У 1974 р.в центрі села встановлено пам"ятник полеглим сільчанам в Другу світову війну. Викарбувано відомих на той час 26 прізвищ, алена сьогоднішній день встановлено ще 7 полеглих. В архівах також знайдено 20 прізвищ краян, які поклали голови на ратному полі в Першу світову війну та поховані по всьому світу.За даними «Книги скорботи» (том 4 і 9) у фашистських концетраційних таборах загинули всі 25 жителів села єврейської національності.

В лютому – квітні 1915 р. біля храму були поховані 24 австро-угорські вояки, які померли у військово-польовому шпиталі, що був розгорнутий у селі. Ці вояки (серед них два офіцери і військовий лікар) були мобілізовані з Чехії та Боснії, за національністю – чехи, німці та боснійські серби і хорвати. Після завершення Першої світової війни чехословацькою владою поховання були облаштовані у окремий військовий цвинтар, за яким доглядали жандарми з жандармської станції у Синевир.

Архівні документи про цей цвинтар за 1923 р. (план з розташуванням могил, особисті карточки похованих вояків) знайдені і передані сільській громаді пошуковцями громадської організації (ГО) «Центр військово-історичних досліджень «Mementobellum» (м.Ужгород). За свідченнями місцевих жителів у листопаді 1938 р. на цьому кладовищі був похований службовець фінансової стражі Чехословацької республіки, який загинув в бою з польською диверсійною групою; а під час Другої світової війни, у вересні 1944 р. були поховані військові угорської армії: підполковник Іштван Кіштелекі (1900 – 2.09.1944) та сім невідомих солдатів.

Вперше інформацію і списки похованих в Синевирській Поляні жертв Першої та Другої світової війни знаходимо в книжці Михайла Бембило та Інни Бабічин "Пόляни. Село між хмарами" (в-во «Гражда», Ужгород. 2018). Упередмові автори сподіваються, що матеріали їхніх досліджень спонукаютьй інших краєзнавців до продовження пошуків історії села…

Відгуки не забарилися. Першим долучився до дослідження військових поховань в Синевирській Поляні шанований нами, палкий дослідник регіональної історії, голова ГО «Mementobellum»Юрій Фатула, автор двох книг про участь закарпатців у Першій світовій війні («Полеглих ми так і не поховали» і «Неси мамці жалість мою…», в-во «Патент», Ужгород, 2016, 2018).

Надзвичайно цікавими для нас є спогади австрійського генерал-майора Wurja, де описуються бойові події, які відбувалися в районі Синевирської Поляни та Свободи.На початку 1915р. підрозділи 19-ї Пльзенської піхотної дивізії австро-угорської армії штурмували Торунський перевал та перевал Бескид. Через Синевирську Поляну та Свободу рухалися підрозділи 29-го Ландверного і 1-го боснійсько-герцеговинського піхотних полків в напрямку перевала Бескид (перед селом Мислівка на Івано-Франківщині). Бої відбувалися в надзвичайно суворих умовах гірської зими, в 20-(вдень, а ₄вночі і до 30-градусний) мороз, (1⁰R=⁵/₄⁰C) , заметіль, метровий сніг.Вояки протиборчих армій несли величезні втрати не тільки від поранень, але ще більше від відморожень та хвороб. Частина полеглих була похована у братській могилі на полі бою (біля перевала Бескид), інша у Синевирській Поляні та Синевиру.

Громадськість села та громадська організація "Мementobellum" проявили ініціативу відновити та впорядкувати військові поховання та доповнити відомості на існуючому пам"ятнику в центрі села. Така акція буде першою подібною на Закарпатті і стане гарним прикладом цивілізованого і гуманного відношення до своєїісторії і пам"яті та відновлення історичної справедливості. Відновлений військовий цвинтар, де спочивають вояки з багатьох нинішніх європейських держав стане цікавим і відвідуваним об"єктом військово-історичного туризму, який зараз дуже популярний в Євросоюзі.

Просимо долучитися небайдужих, прізвища яких будуть, за їхньою згодою, названі в ЗМІ та окремій книжці.

НІЩО НЕ ЗАБУТЕ І НЕ ВСІ ЩЕ ЗГАДАНІ

Пропонуємо список невинних жертв всіх воєн, який можна б викарбувати на пам"ятнику в центрі села. Просимо всіх небайдужих краян долучитися до обговорення, доповнити до Списку тут не згаданих, відомих Вам полеглих в боях сільчан. Висловити свої міркування щодо категорій списків, доповнити пропущені дати та інші відомості

Синполянці, полеглі у Першій світовій війні.

Біланин Василь Онофрійович 31.12.1918

Біклян Семен Семенович 31.06.1918

Гавей Григор 23.08.1918

Гегшканин Василь Васильович 31.12.1918

Ковач Іван Іванович 04.10.1918

Ковач Тіводар Йосипович 19.05.1916

Ковач Федір Йосипович 31.10.1914

Красняник Василь Іванович 26.08.1915

Кут Василь Ігнатович 31.12.1918

Кут Михайло Ігнатович 16.02.1915

Підберецький Ілько Гаврилович

Пожар Іван Васильович 14.12.1916

Романич Василь Васильович 07.08.1916

Рошко Іван Юрієвич

Руснак Андрій

Скира Василь Іванович

Тернавчук Василь Васильович 15.03.1915

Тюх Григорій Григорович 18.11.1916

Чуп Іван Михайлович 28.04.1915

ЗАГИНУЛИ В ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ

У Чехословацькому корпусі Людвіга Свободи.

Бабічин Андрій Михайлович на Дуклі

Барна Степан Андрійович 1943

Біланин Степан Степанович

Глеба Михайло Васильович 1943

Желізняк Федір Лукович загинув у бою

Желізняк Іван Михайлович 06.11.1943

Іванина Михайло Данилович 30.11.1944

Ковач Григорій Васильович 22.04.1945

Ковач Іван Васильович 13.09.1944

Ковач Іван Романович 02.03.1944

Ковач Ілля Ілліч 01.11.1944

Ковач Михайло Іванович

Ковач Михайло Романович 12.09.1944

Ковач Степан Романович 20.09.1944

Красняник Іван Юрієвич загинув у Словаччині

Красняник Степан Іванович 30.12.1943

Нанинець Андрій Григорович пропав безвісти

Нанинець Ілля Григорович загинув у Луцьку

Нанинець Михайло Григорович пропав безвісти

Нанинець Михайло Іванович загинув на Дуклі

Павліш Ілля Ілліч січень 1944

Руснак Василь Іванович 18.01.1945

Руснак Іван Васильович 14.04.1945

Руснак Ілля Ілліч загинув у бою

Руснак Михайло Васильович січень 1944

Руснак Михайло Ілліч 25.01.1945

Руснак Михайло Михайлович на Білій Церкві

Руснак Степан Васильович Ташкент 1945

Тернавчук Василь Федорович загинув у бою

Тернавчук Ілля Ілліч загинув у бою

Тернавчук Федір Ілліч 15.09.1944

Тюх Іван Іванович 20.11.1944

Тюх Іван Степанович січень 1944

Тюх Степан Степанович січень 1944

Лемак Юрій Васильович с. Руден 1944

Руснак Іван Ілліч загинув у бою 1944

У Червоній Армії.

Кочерган Іван Степанович 1945 рік

Крьока Іван Васильович 13.01.1945

Руснак Ілля Ілліч 1945 рік

Яцько Іван Васильович травень 1945

В угорській армії.

Бабічин Ілля Михайлович 21.12.1942

Ковач Михайло Михайлович

Ковач Степан Степанович

Підберецький Ілля Ілліч

Руснак Михайло Іванович

Руснак Михайло Михайлович

Тернавчук Михайло Іванович

Євреї, які в 1944 році депортовані і пропали безвісти або загинули в фашистських концетраційних таборах

Айзнер Двойра, 13.02.1905 р.н.

Фрідман Пінкас 1892

Вайс Леах М., 1908

Фрідман Ружена П.,18.09.21

Голдштейн Лаці М.,1924

Фрідман Фані, 1895

Голдштейн Юліус М., 1923

Фрідман Янкел Г.,02.12.1921

Лебович Давід Х., 10.06.1920

Шайович Воля, 1891

Лебович Герман Х.,10.03.1922

Шайович Етел, 1862

Лебович Регіна, 1892

Шафар Берта Д.11.04.1921

Лебович Регіна, 17.02.1890

Шафар Генріх Д.11.04.1921

Лебович Хаїм,1887

Шафар Давид (Дудьо),1896

Пінкасович Роза П.,10.06.1921

Шафар Ушер(Йосьо) Д.19.08.1922

Фрайліх Давід-Йонаш М.,17.10.1899

Шафар Маркета(Малка), 1897

Фрідман Гелена, 1900

Фрідман Гершко, 1888

Голова ветеранської організації с. Синевирська Поляна М.Бембило

14.04.2020 р.

---