Національний природн ий парк "Синевир" - ГОЛОВНА
Меню
Озеро "Синевир"
Реабілітаційний Центр Бурого Ведмедя
Туристичнці маршрути
Туристичнці маршрути
Дике озеро (Озірце)

Микола Дербак: «Пандемія зумовила нове у спілкуванні з туристами»

Розмова з директором національного природного парку «Синевир», депутатом Закарпатської обласної ради Миколою ДЕРБАКОМ.

– Миколо Юрійовичу, у низині Закарпаття – весна, на Верховині заранки ще повівають студінню. Але календар невпинно веде нас до тепла. І все ж, якщо підсумувати, то яким видався минулий – рік першої пандемії?

– Попри обмеження й труднощі з пандемією, можемо загалом констатувати: для нашої установи він був успішним. Виконано всі намічені природоохоронні і науково-дослідні плани. Навіть у рекреаційному напрямку, на який найбільше впливає пандемія, – маємо здобутки. Хоча й скоротилася кількість відвідувачів, але ми все ж таки заробили понад 2,5 млн. грн. лише з рекреації. Ці кошти – важливий ресурс для оплати праці і вдосконалення рекреаційної інфраструктури.

Розпочали також будівництво кількох нових об'єктів.

Радує й те, що зросло число піших туристів, які охоче користуються нашими стежками. І саме ця категорія мандрівників – найбільш екологічно свідома. Сподіваємось, що успішним буде й рік поточний – для цього докладаємо всіх зусиль.

– Багатьом цікаво, як перезимували клишоногі у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя?

– Зима видалася досить теплою, тож у сплячку залягли одинадцять клишоногих. Нагадаю, що у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя зараз утримується понад три десятки клишоногих. Площа центру становить 12 гектарів. І ми розпочали розширення території центру ще на шість гектарів. Зроблено вже багато, але треба більше. Вирішується питання подальшого фінансування цього об’єкта, адже в Україні ще багато бурих ведмедів, яким потрібен прихисток у напіввільних умовах Синевирських гір. Хочу підкреслити: Реабілітаційний центр бурого ведмедя – спеціалізований заклад національного значення.

– Незабаром – період відпусток. Як готуєтеся до нового туристичного сезону?

– Віримо, що українці здолають коронавірус, принаймні, зменшаться масштаби захворювань. Це дасть підстави для послаблення карантинних обмежень, а отже, до нас приїдуть туристи. До цього готуємося ретельно. Вже проводимо ремонти та благоустрій в рекреаційних зонах. Створюємо й нові атракції. Наприклад, ми спорудили дерев’яну колибу у традиційному стилі. Вона розмістилася на пагорбі над Чорною рікою. В цій мальовничій місцевості влітку чимало туристів, яких дуже цікавить колишнє ремесло бокорашів-плотогонів. А ще звідси бере початок популярна екологічна стежка до Дикого озера. Тож нова колиба стане ще однією родзинкою для мандрівників.

Зверніть увагу: ця колиба – не ресторан, як багато-хто звик. Первісно колиби були тимчасовим житлом лісорубів і бокорашів, які саме в цьому урочищі колись заготовляли, сортували і сплавляли деревину річкою. Зараз подібні споруди дуже цікавлять туристів. Цей об’єкт має якраз рекреаційне призначення. Дах на колибі зведено з дранки, що гармонійно вписується в ландшафт і милує око. Крім того, недавно ми також замінили дахи на двох великих спорудах в урочищі Остріки, поблизу центрального офісу НПП «Синевир».

Зараз зводимо ще один важливий об’єкт – туристично-інформаційний центру (ТІЦ) у селі Вільшана. Тут мальовнича природа, а неподалік ще й унікальні букові праліси. Новий заклад сприятиме розвиткові туризму в «Синевирі», надаватиме вичерпну інформацію мандрівникам про рекреаційну інфраструктуру та можливості відпочинку в регіоні. Особливі сподівання покладаємо на те, що незабаром буде відремонтована дорога на відрізку Синевир – Колочава – Буштино, а це однозначно стане новим поштовхом для пожвавлення туристичної сфери.

До речі, НПП «Синевир» раніше уже створив два туристично-інформаційні центри у селах Синевир (урочище Остріки) і Негровець (урочище Глуханя). Ці заклади показали свою ефективність, тож розширення мережі ТІЦів триватиме. Вони поширюватимуть інформацію про регіон задля залучення якомога більшої кількості відпочиваючих і дбатимуть про формування привабливого туристичного іміджу краю. ТІЦи відіграють й еколого-освітню функцію. До речі, нацпарк упродовж багатьох років активно співпрацює з місцевими громадами і школами. Впевнений, що ця співпраця продовжиться і матиме чимало позитивних результатів.

– Які новації очікують туристів у парку в майбутньому?

– Сподіваємось, що в майбутньому ми зможемо потішити туристів такими незвичними для нас об’єктами відпочинку, як глемпінги.

– Миколо Юрійовичу, варто би пояснити читачеві, що це таке?

– Глемпінги – це легкі комфортабельні будиночки або шатра. І відносно новий формат відпочинку, орієнтований на тих, хто хоче побути ближче до природи, але з комфортом рівня готелю. Від ночівлі в наметі глемлінг відрізняє комфорт: м’які повноцінні ліжка, облаштовані ванні кімнати та туалети, навіть кондиціонер і кухня, не кажучи вже про набір зручних меблів для відпочинку. А ще глемпінг не має робити шкоди природі – це головна особливість. Саме тому глемпи – це шатра або сфери, що легко монтуються і для зведення яких не потрібно робити капітальні втручання в навколишнє середовище.

Тож, у багатьох країнах світу вони набули популярності, думаю, що і в нас знайдуть своїх клієнтів. Наразі розроблено проєкт «Глемпінги – створення ексклюзивного туристичного продукту в природоохоронних територіях», який ініціювала Асоціація «Єврорегіон «Карпати – Україна» спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, а його реалізація відбудеться на кількох територіях природно-заповідного фонду, зокрема, в НПП «Синевир».

Переконаний: глемпінги привернуть ще більшу увагу туристів до нашого національного парку, а крім того, будуть створені нові робочі місця, зростуть надходження до місцевих бюджетів, що так важливо для нашого гірського регіону.

– Парк проводить широку природоохоронну діяльність. Тож, як живе дика природа і які заслони ставите браконьєрам?

– У парку «Синевир», в окремі періоди, не дивина перестріти стадо оленів навіть на автомобільній дорозі. Отже, така картина характерна не лише для всіма знаного американського Єллоустону. Але для нас це ще й додатковий виклик: дикі тварини можуть стати об’єктом знищення. Через це ми посилено охороняємо природні екосистеми і місця культурного ландшафту, де пролягає сезонна міграція тварин, зокрема, оленів і косуль. Проте браконьєрства іноді не вдається уникнути. Впродовж останніх десяти років на території парку трапилися два випадки браконьєрства, один з яких цього року. 21 лютого наші працівники виявили сліди сторонніх осіб і одразу відреагували, тобто пішли за ними, проте, на жаль, браконьєри встигли вбити оленя. Осіб, що вчинили злочин, встановлено. Порушено кримінальну справу, матеріали передано до суду.

У цей весняний період у лісах НПП «Синевир» відбувається токування глухарів – важливий період у житті цих червонокнижних пернатих, від якого залежить подальша їхня чисельність. У зв’язку з цим здійснюємо відповідні заходи, спрямовані на охорону, вивчення і облік токовищ. До речі, зараз на території парку триває «сезон тиші».

Не можу не звернути увагу на ще одне актуальне питання: збереження первоцвітів, масове цвітіння яких відбувається зараз. Особливо цінними і рідкісними в межах нашої території є підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфеля. Масове збирання цих рослин може призвести до знищення популяцій. Тож зараз проводимо екологічну акцію «Збережи первоцвіти», а служба державної охорони природно-заповідного фонду парку посилила охорону урочищ, у яких зростають ефемероїди.

– Відомо, що «Синевир» активно долучається до різних проєктів, зокрема міжнародних...

– Результати радують. Наприклад, участь у проєкті «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» останнім часом дала нам не лише добрі знання у різних напрямках, але й технічне обладнання для ефективнішої комунікаційної діяльності та підсилення польових досліджень – найсучасніші фотоапарати, відеокамеру, дрон, спікерфон. Тож, зможемо створювати якісні матеріали для висвітлення своєї діяльності та привернення уваги до важливих питань у соціальних мережах, на сайті та презентаціях для різних аудиторій. А ще ця техніка дозволить фіксувати важливі дані щодо ситуації в польових умовах, зокрема, спостереження за дикою природою.

Недавно в рамках згаданого проєкту парк отримав квадроцикл з гумовими гусеницями. Цей пілотний транспортний засіб передано нам для тестування і визначення доцільності придбання для решти територій – учасників проєкту. Завдяки гусеницям такий транспорт може використовуватися цілий рік, навіть за умов випадання великих снігів. Він стане в нагоді працівникам парку при здійсненні природоохоронних заходів. І це ще не все. Проєкт також передбачає забезпечення служби державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Синевир» автомобілями високої прохідності і мотоциклами – для оперативного реагування.

Недавно ми провели зустріч з керівником проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» Міхаелем Бромбахером за участі голови Закарпатської обласної ради Олексія Петрова. Спільно обговорили питання фінансування проєктом таких важливих об’єктів, як візит-центр Реабілітаційного центру бурих ведмедів, а також візит-центр біля Музею лісу і сплаву і навіть обміркували можливість інвестування у реконструкцію самого музею. Радує, що у нас є порозуміння, тож невдовзі очікуємо виділення коштів. А вже найближчими днями працівники служби державної охорони «Синевира», а це понад 100 осіб, отримають від проєкту сучасний формений одяг.

Для парку важливе не лише технічне оснащення, але й висока кваліфікація наших працівників. Тож не втрачаємо жодної нагоди вчитися і розвиватися. Свіжий приклад: представник національного природного парку «Синевир» розпочав роботу у піврічній освітній програмі, започаткованій відділом міжнародних програм Лісової служби США за співпраці з Українським благодійним фондом «Центр громадських ініціатив». У рамках програми відбудеться серія віртуальних семінарів з екологічної освіти. Головне завдання цього проєкту – створити мережу інструкторів і молодіжних лідерів, які втілюють заходи, що передбачають екологічне навчання, а також залучення і лідерство серед молоді. Програма зосереджена на стратегіях глибшого залучення молоді в живий світ природи навколо нас і на способах, якими можемо захистити довкілля.

– Як парк здійснює еколого-освітню роботу в умовах карантину, адже цей вид діяльності потребує контакту з людьми?

– Ми працюємо з різними цільовими аудиторіями, починаючи від молоді, закінчуючи місцевими жителями і туристами. На окремих етапах зараз ця робота, ясна річ, відрізняється від тієї, яку ми проводили у попередні роки. Передусім це стосується комунікації з цільовими групами. Раніше особливий акцент ставився на живу комунікацію, але через пандемію, зокрема введення на Закарпатті червоної зони, виникли обмеження. Та альтернатива завжди є.

Тож значна еколого-освітня робота проводилася через соціальні мережі і засоби масової інформації. І не лише. Не секрет, що у сучасному суспільстві роль інформації та поширення її через найрізноманітніші канали комунікації відіграє надзвичайно важливу роль. Для природно-заповідних установ це особливо актуально в контексті еколого-освітнього напрямку.

Національний природний парк «Синевир» став одним з перших серед подібних установ України, який «освоїв» Facebook для згаданих цілей. Сьогодні сторінка парку у цій соціальній мережі має найбільшу кількість користувачів серед аналогічних сторінок природно-заповідних установ України. Їх нараховується близько тринадцяти тисяч.

Цими днями ми започаткували свою офіційну сторінку ще й у Instagram. Варто зазначити, що парк й раніше працював у цій соціальній мережі, але виключно з молодшою аудиторією, зосереджуючись на еколого-освітніх завданнях. Це було викликано карантинними реаліями, які на певному етапі обмежили доступ працівників еколого-освітнього відділу НПП «Синевир» до втілення «живих» навчально-виховних програм.

Зараз новостворена сторінка має за мету ширше розкрити світові красу природи національного парку, закликати берегти це надбання, ділитися ідеями та інформацією про свою діяльність. Звісно, еколого-освітня складова тут буде яскраво присутня. Сторінка НПП «Синевир» у Instagram не буде повним дублюванням інформації, що публікується парком у Facebook. Ми підготували для читачів багато цікавого. Крім цього, зараз «Синевир» працює над новим сучасним сайтом, який буде доступним онлайн. Для цього ресурсу розробили сучасний дизайн фахівці проєкту «Підтримка природно-заповідних територій України».

Готуємося до освітніх програм на платформі ZOOM, аби охопити якнайбільшу кількість цільових аудиторій. Незабаром цікаві уроки для молоді стануть доступні. І, сподіваємось, жодні карантинні обмеження не вплинуть на нашу еколого-освітню діяльність.

– Торік восени верховинці довірили вам мандат депутата Закарпатської обласної ради. Які важливі питання земляків порушуватимете на обласному рівні?

– Хочеться зробити багато й одразу. Не завжди так вдається. На перший план ставлю добробут горян. А він можливий за економічного розвитку краю і країни в цілому. Розвій економіки без інфраструктури неможливий. Починати потрібно з доріг. Уже торік на Міжгірщині відремонтовано автошлях на відрізку Воловець – Міжгіря - Синевир – Синевирська Поляна. Це велика справа для розвитку нашого краю, передусім для туристичної галузі, яка для нас є пріоритетною. Водночас існує гостра потреба у ремонті ділянок доріг Синевир – Колочава – Буштино, Негровець – Потік, Синевирська Поляна – Свобода. На засіданні другої сесії обласної ради VІII скликання я подав депутатський запит з проханням внести згадані автодороги до переліку доріг, на яких у 2021 році в рамках діючих програмних документів будуть проводитися ремонтні роботи. Крім цього, я звернувся, і мене підтримали депутати, з запитом відремонтувати ділянки дороги до урочища Гирсовець села Колочава, а також дороги Колочава – Сухар.

Недавно я відстоював можливість закупівлі шкільних автобусів за кошти відповідної обласної програми для підвезення учнів до шкіл у селах Колочава і Синевирська Поляна, а також звернувся з проханням розглянути можливість закупівлі за кошти програми “Здорова країна” спортивних майданчиків для Колочавської, Синевирської та Пилипецької ОТГ. Уже вдалося посприяти з виділенням автомобілів швидкої допомоги для гірських сіл Торун та Ізки.

Сподіваюсь на розуміння і підтримку органів обласної й районної влади і в інших важливих питаннях.

Розмову вели Юрій БАБІЧИН, Василь НИТКА. «Голос України»