Штат реабілітаційного центру бурих ведмедів Національного природного парку «Синевир» налічує 11 чоловік. Втім, є тут особливий трудівник, який поєднує одразу дві посади, а саме: охоронця і екскурсовода…

Завітавши до ведмедів єдиного в Україні подібного закладу, вас неодмінно зустріне кіт Ґодзілла. Мурликаючи, він підбігає до нових відвідувачів і проводить їх до вольєрів, у яких живуть клишоногі.

З'явився тут кіт недавно. Його привіз Ярослав Бундзяк, якому довірено займатись центром. Передусім, як і годиться для нового «працівника», Ґодзілла пройшов ветеринарний огляд. Лікар Михайло Маслей дав добро на його перебування у спеціалізованому закладі. Потреба у такому охоронці була велика, бо у приміщенні, де зберігалися харчі для ведмедів, розвелися миші. Наступного ж дня після появи Ґодзілли, гризунів, як не було. До того ж, як не дивно, але мишей чомусь боялися навіть… ведмеді. А от прийшов кіт, ліквідував шкідників і взяв під надійну охорону продовольство для клишоногих. Згодом проявився й ще один талант Ґодзілли. Виявляється, він дуже привітний гід, от тільки екскурсії проводить на котячій мові.

А ще він дуже товаристський. Подружився навіть з ведмедями. Тільки біля вольєрів й сидить та спостерігає то за поважною ходою Дюрія, який почувається тут господарем, то за іграми Потапа з Бубочкою… А ті теж звикли до нового мешканця центру, не проявляючи до нього жодної агресії. Одного разу Ґодзілла якимось дивом проник навіть у вольєр, по якому гуляв Дюрій. Помітивши кота, охоронці думали, що йому не минути героїчної смерті, але ведмідь не звертав особливої уваги на випадкового сусіда.

Отак й подружилися дев’ять ведмедів з котом. Живуть собі у «Синевирі», наче в казці, і насолоджуються життям серед дивовижної гірської природи.