Реабілітаційний центр бурих ведмедів вже три роки дбає про клишоногих


bur.jpg    bur2.jpg

Реабілітаційний центр бурих ведмедів у НПП «Синевир» офіційно відкрили 13 грудня 2011 року. На той час спеціалізований заклад прихистив двох тварин – Дюрія і Бубочку. Семирічного 300-кілограмованого самця привезли з приватного господарства Рахівщини, а трирічну самку з Харківщини. Згодом центр поповнився іншими ведмедями, які утримувалися в неволі з порушенням законодавства. Зараз тут перебуває 12 особин цього виду. Вони були вилучені у їх власників з різних регіонів України.

Найбільш резонансною стала історія порятунку ведмедя Потапа. Він «прославився» на всю Україну одразу після репортажу одного з центральних телеканалів. Ця тварина утримувалася у тісній клітці кінноспортивного клубу «Барс», що у Луганську. До того ж, на звіра було натягнуто ще й ошийник.

Тварина жила у муках. Ошийник натягнуто, коли він був ще ведмежатком. Звір ріс, а ошийник врізався у тіло і душив. Люди, що знали про цей випадок і шкодували ведмедя, пропонували господарю викупити його, та той категорично відмовлявся, мотивуючи це тим, що тоді не буде на кого нацьковувати собак. Господар тварини агресивно ставився до тих, хто намагався полегшити життя бідолашного ведмедя, навіть до журналістів, які й зробили розголос цієї історії.

Вже наступного дня після репортажу на телебаченні, до власника Потапа навідалася екологічна інспекція, а у Національному природному парку «Синевир» негайно почали готуватися до виїзду за твариною, яка потребувала якомога скорішої реабілітації.

Ветеринари, приспавши тварину, зняли ошийник. Від нього на шиї ведмедя залишився рожевий слід. В той же час за справу взялися правоохоронці. Кам’янобрідський районний суд міста Луганська постановив притягнути до адміністративної відповідальності керівника клубу «Барс», а Потапа – конфіскувати. Тож коли до Луганська зі спеціальним реанімаційним автомобілем для звірів прибули фахівці національного природного парку «Синевир» та їх закордонні колеги, особливих перешкод для вилучення і транспортування ведмедя не було.

– Ми оцінили клінічну картину, і хоча на шиї була велика рана, прийнято рішення, що тварина готова до транспортування, – згадує Михайло Маслей, ветлікар Реабілітаційного центру бурих ведмедів НПП «Синевир», котрий брав участь у порятунку Потапа. – Коли були оформлені всі необхідні документи, ведмедю дали препарат для загальної анестезії. Як тільки він заснув, то обробили рану на шиї, перевірили ротову порожнину і вкололи вакцину проти сказу. Це дуже важливо, оскільки на ведмедя нацьковували собак, які є потенційними носіями цієї хвороби. Зробивши усі необхідні ветеринарні заходи, ми завантажили тварину у спеціальну клітку і вирушили в дорогу. Через 10 хвилин Потап уже проснувся і, звичайно, почав нервувати, що є природною реакцією. Він навіть пошкодив клітку, але все обійшлося добре.

Подорож відстанню понад півтора тисячі кілометрів була важкою не лише для ведмедя, але й людей, які проводили цю операцію. Та все пройшло успішно. Опівночі, 28 лютого 2012 року Потап був уже на території національного природного парку «Синевир», де його випустили у спеціальну клітку. На нового жителя спеціалізованого закладу з цікавістю дивилися не лише співробітники парку, але й ведмеді Дюрій, Роза та Бубочка, що вже звикли до хороших умов, які їм створені, і почуваються тут справжніми господарями.

Зворушлива історія про ведмедя Потапа отримала щасливий кінець, а все могло бути інакше. Тварина могла загинути. Важке життя зробило Потапа зіркою і зараз подивитися на нього приходить чимало охочих, хто переймається його долею.

Не менше вражає історія ведмедя Бені. Його було врятовано з рук жорстоких людей у Вінницькій області, які використовували звіра з метою прибутку, натомість довели його до важкого атрофічного стану. Через критичне недоїдання і «дресирування» на розжареній плиті, тварина виснажилася настільки, що стала схожою на істоту з фільмів жахів. На щастя, страждання 10-річного Бені закінчилися. Він перевезений до Реабілітаційного центру бурих ведмедів, де зараз живе у напіввільних умовах.

– Тварини, які потрапляють до центру, проходять карантин, відповідні щеплення, а відтак здійснюється їх адаптація до напіввільних умов перебування. Отже, значні зусилля центру спрямовані на санітарне, ветеринарне, харчове забезпечення звірів, – каже директор НПП «Синевир» Микола Дербак.

Ведмедям обладнали басейни для купання, штучні барлоги. Тут також наявні природні плантації чорниці, малини і ожини, які так полюбляють клишоногі.

Територія реабілітаційного центру обгороджена металічною сіткою. Оскільки діяльність даного закладу передбачає відвідування туристів, при спорудженні огорожі особлива увага зверталася на її міцність і надійність. Для охорони і надійного утримання звірів, по периметру огорожі встановлено систему електричного захисту. Ще попереду багато роботи. У планах – спорудження візит-центру та адмінбудівлі, прокладання асфальтованої дороги тощо.

bur42.jpg    bur3.jpg

12.12.2014 р.


Опубліковати в twitter.com