Культурний ландшафт НПП «Синевир» цікавий і цінний
Сільські населені пункти, що розташовані у межах НПП «Синевир», багаті на традиційні дерев’яні будинки, які за своїми формами, матеріалом та кольором перебувають у гармонії з ландшафтом. Сьогодні житлова архітектура Карпат зазнає суттєвих змін. Найперше це стосується застосування нових композитних матеріалів. Спостерігається зміна культурного ландшафту.
Культурні ландшафти гірських поселень, які виникли у долинних просторах верхньої Тереблі, сформувалися під впливом аграрної діяльності верховинців. Тут застосовували толоко-царинну систему обробітку ґрунту, що й вплинуло на ландшафтно-планувальну організацію сіл. У XV-ХVII ст. прибережні тераси були поділені на приблизно однакові парцелі для ведення сільського господарства та забудови, що зосередилась ближче до головних вулиць вздовж річки. Поля та сінокоси тягнулися довгими смугами на середні частини гір праворуч і ліворуч річки, а на верхів’ях залишались ліси.
Сучасне планування поселень відображає ті зміни, які відбулися протягом двох минулих століть, а саме: подрібнення парцель, ущільнення забудови у центральних частинах сіл. Долинні простори сіл більш подрібнені і регулярно сплановані, а на середніх та верхніх рівнях домінує мозаїка великих, довільно розташованих просторів полонин у поєднанні з ділянками лісу.
Крім пам’яток архітектури – дерев’яних церков – у поселеннях, що знаходяться в межах НПП «Синевир», залишається багато зразків цінної забудови. Традиційна дерев’яна забудова виконує роль еталону або мірила пропорційності та гармонії у культурному ландшафті. Попередні обстеження, які проведені цього року фахівцями Національного лісотехнічного університету і НПП «Синевир» в рамках міжнародного проекту «Дерев’яна архітектура в культурному ландшафті: виклики сучасності» (підтриманий Європейським Союзом), дають можливість сформувати такі критерії цінностей:
- архітектурна цінність виявляється за рахунок форм і використання дерева як основного матеріалу;
- історико-етнографічна цінність виявляє себе за рахунок звичного матеріалу, який дає змогу вивчати історію, побут та працю горян;
- естетична цінність виявляється у гармонійному поєднанні традиційної архітектури, садиби та аграрно-лісового гірського виднокраю;
- пізнавально-виховна цінність дає можливість як мешканцям гір, так і туристам формувати світогляд, усвідомлювати свою роль та місце у суспільстві, розвивати добрі традиції.
Традиційну дерев’яну житлову архітектуру, яка збереглась на території НПП «Синевир», за формою плану можна поділити на дві основні групи: видовжені будинки, у яких приміщення розташовані послідовно, і компактні (наближені до квадрату або прямокутні), у яких приміщення компактно згруповані.
Сьогодні забудова зосередилась у долинному просторі на прибережних смугах, займаючи більшу частину садибних ділянок. Помітно змінилась колористика забудови, яка вирішується на поєднанні контрастних яскравих відтінків. Все більший вплив на сільські поселення та їхню архітектуру мають урбанізаційні процеси, - Любомир Пархуць, викладач Національного лісотехнічного університету.
16.11.2015 р.
