10 лютого у Національному природному парку «Синевир» відбувся День відкритих дверей. Масовий захід проведено на базі візит-центру установи за участі представників влади, голів сільських рад, що знаходяться у межах парку, громадських організацій, журналістів, зацікавлених осіб.

Зібрання відкрив директор НПП «Синевир» Микола Дербак, який подякував усім присутнім, за те, що відгукнулися і прийшли на зустріч, яка має за мету інформувати громадськість і владу про функціонування установи. Керівник парку розповів про сучасний стан справ, територіальну структуру, основні завдання і виклики, які стоять перед «Синевиром» у цей непростий час. Відтак, він надав слово відповідальним працівникам установи для доповідей щодо питань, які перебувають у їх компетенції.

Заступник директора з науково-дослідної роботи, кандидат біологічних наук Юрій Тюх розповів про наукові досягнення установи, різносторонні дослідження, які відображені у 23 солідних томах «Літопису природи», численних книгах, наукових публікаціях у спеціалізованих виданнях тощо. Але головне, що усі ці здобутки мають практичне втілення при розробці заходів з охорони, збереження і відтворення природних екосистем. Поінформував доповідач про цінність пралісів, дослідження яких продовжується. Масив букових пралісів Національного природного парку «Синевир» зареєстровано кандидатом на включення до списку природних об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З метою визначення стану натуральності букових пралісів НПП «Синевир», встановлення синтаксономічного стану ключових ділянок букових пралісів, на території парку протягом 2011-2014 років проведено ряд науково-дослідних експедицій, у ході яких зібрано великий обсяг матеріалів. Вчені встановили, що ділянки букових лісів у Колочавському, Квасовецькому, Синевирському, Вільшанському і Остріцькому природоохоронних науково-дослідних відділеннях за всіма ознаками мають виразний пралісовий характер. Вони знаходяться на висоті 800-1000 м. над рівнем моря у важкодоступних місцях, здебільшого в приполонинній частині гірських схилів. Виокремлено два кластери: Вільшансько-Квасовецький, площею 1873 га та Колочавсько-Синевирський, площею 2399,7 га. Висновки науковців щодо Синевирських пралісів отримали схвальні рецензії і підтримку багатьох їхніх колег.

У пралісових масивах НПП «Синевир» зосереджене значне біологічне різноманіття, яке має велике наукове значення. Не випадково за цими ділянками закріпилася слава живої природної лабораторії, де можна вивчати різні природні процеси. Крім того, наявність на території парку пралісів і надання їм охоронного статусу ЮНЕСКО дасть новий імпульс для розвитку парку і регіону в цілому: залучатимуться грантові кошти, будуватимуться дороги та інші об’єкти інфраструктури.

Голова громадського об’єднання «Синій Вир» Мирон Цюбик, який свого часу очолював НПП «Синевир» і Державне управління екології у Закарпатській області та є заслуженим природоохоронцем України, висловив своє бачення співвідношення наукової діяльності парку і розвитку громад. Це дуже важливий аспект, адже потрібно знайти грамотний баланс між суспільством, природою і економікою задля гармонійного розвитку краю.

НПП «Синевир» має потужний рекреаційний потенціал і його гріх не використати для розвитку туризму. Тож в установі зроблено значний обсяг робіт щодо цього, - наголосив начальник відділу рекреації Федір Матічин. Він детально ознайомив присутніх з туристичною інфраструктурою, а це зручні мотелі, місця короткотривалого відпочинку, туристичні і екологічні стежки тощо. Усі ці об’єкти – результат копіткої робота працівників парку, які до слова, за минулий рік з рекреаційної галузі заробили понад 400 тис. грн. Зростає й кількість відвідувачів – понад 50 тис. чоловік за 2014 рік. Окрім Синевирського озера, Дикого озера, музеїв та подорожей гірськими маршрутами, ще однією родзинкою для туристів став Реабілітаційний центр бурих ведмедів, відвідування якого стало обов’язковим для кожного гостя парку. Детальніше про роботу цього закладу розповів його начальник Ярослав Бундзяк. Він наголосив що зараз у центрі утримується 13 особин бурих ведмедів. Надходять численні звернення забрати до закладу ще чимало тварин. Територія ведмежого притулку це дозволяє, але утримання звірів потребує додаткового фінансування, з чим зараз є певні проблеми, тож задовольнити усі запити прихистити нових ведмедів наразі доводиться відтерміновувати.

НПП «Синевир» намагається й далі розбудовувати інфраструктуру. Про це наголосив заступник директора Василь Росоха. Він розповів про численні об’єкти, які зведені чи зводяться на території парку за останні роки, а це візит-центр поблизу болота Глуханя, такий же заклад у Реабілітаційному центрі бурих ведмедів, туди ж прокладатиметься асфальтована дорога. У регіоні споруджено чимало мостів у різних урочищах, прокладалися дороги, здійснювався капітальний ремонт багатьох об’єктів. Втім, є труднощі, особливо з фінансуванням зараз. Це підтвердила й головний бухгалтер установи Лідія Субота, яка дала вичерпну фінансову характеристику. В продовження теми начальник економічного відділу Олена Сятиня надала відомості про економічні показники парку та поінформувала про обсяги виділення деревини і паливних дров для населення. Це дуже важливий нюанс з огляду на те, що у регіоні відсутній газ, а опалення житлових будинків, об’єктів соціальної, туристичної інфраструктури тощо відбувається саме дровами.

Начальник відділу державної охорони ПЗФ Василь Субота наголосив, що НПП «Синевир» не має рубок головного користування, адже це заборонено статусом парку, але установа повинна проводити санітарно-оздоровчі заходи. В цьому виникає потреба при всиханні насаджень та інших факторах, які останнім часом характерні для Карпат. Доповідач також проаналізував природоохоронну діяльність НПП «Синевир».

Начальник відділу відтворення природних екосистем Іван Дербак розповів про успішні приклади, зокрема, штучне відновлення лісу, його природне поновлення, розвиток форелевого господарства, яке сприяє зарибненню водойм краю. Йшла мова й про розсадник лісових культур, потреби і наявність посадкового матеріалу на 2015 рік.

Юрій Бабічин, який очолює відділ еколого-освітньої роботи, ознайомив присутніх з різними напрацюваннями, зокрема, дієвістю екологічних акцій, освітніх програм, інформаційних проектів та міжнародних контактів задля гармонізації розвитку суспільства і збереження довкілля. Особливий інтерес викликала розповідь про постійно діючу екологічну акцію зі збору відпрацьованих батарейок. Як відомо, малі джерела струму є серйозними забруднювачами води і ґрунтів, тож не можна допускати їх потрапляння у природне середовище.

Начальник відділу економічного розвитку Міжгірської РДА Анатолій Вовилка поцікавився про подальший шлях зібраних батарейок. Його і усіх присутніх поінформовано, що НПП «Синевир» має укладену угоду з державним підприємством «Аргентум», куди й відправляються зібрані малі джерела струму для переробки.

Перший заступник директора парку Іван Маркович наголосив, що у регіоні є проблеми з іншими відходами. Це, звичайно, компетенція органів влади, а не НПП «Синевир», проте осторонь стояти ми не можемо. Шукаємо шляхи вирішення спільними зусиллями з громадами, але щоразу на перешкоду стають різні проблеми, а найперше законодавчі.

Своїми думками з цього приводу поділилися сільські голови с Вільшана Іван Савка, с. Колочава Василь Худинець, с. Синевир Микола Куруц, с. Синевирська Поляна Юрій Горват. Вони цікавилися наявністю дозволів на заготівлю паливних дров для населення. Керівники громад внесли ряд слушних пропозицій щодо подальшої співпраці з НПП «Синевир» і відзначили значну роль установи у розвитку населених пунктів. Спільними зусиллями сільських рад і парку на місцях зроблено дуже багато корисних справ для громад і такий темп співпраці триватиме й надалі, адже у єдності – сила і результат на благо людей. Голови сільських рад подякували за постійну допомогу у вирішенні багатьох проблем. Юрій Горват відзначив, що буквально напередодні даної наради силами парку прочищено дорогу від снігу у віддалене поселення Слобода.

Директор туристичної бази «Арніка» Василь Попадинець вніс пропозицію, щоб підприємці, які у регіоні заготовляють дрова, реалізовували їх лише у цьому краї, бо тут є дефіцит у паливній сировині, адже альтернатив у населення майже немає, регіон не газифікований.

На День відкритих дверей завітали й співробітники національного парку «Зачарований край», яким було цікаво перейняти досвід «Синевира». Делегацію очолював заступник директора НПП «Зачарований край» Василь Мочан. Він подякував Миколі Дербаку за організацію такого заходу, а також за постійну підтримку. «У нас є подібні проблеми, але досвід НПП «Синевир» для нас дуже цінний, адже він гартувався роками. Наш парк тісно співпрацює з «Синевиром», особливо щодо питання Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», - підкреслив Василь Мочан.

Підсумовуючи роботу зібрання, Микола Дербак наголосив, що НПП «Синевир» завжди відкритий перед громадськістю, яка має право отримати будь-яку інформацію щодо екологічного стану чи функціонування парку. Також установа готова до взаємодії з усіма, аби тільки це принесло користь для регіону. Парк завжди стоїть на твердій позиції: берегти природу, працювати на благо громад, сприяти удосконаленню інфраструктури краю – усе це складові сталого розвитку.

13.02.2015 р.

---