Екскурсія до реабілітаційного центру бурих ведмедів


rz.jpg     rz1.jpg

Закарпаття – це регіон туризму, тож серед різних місць, куди мандруватимуть гості краю, буде ще одне – до бурих ведмедів.

Побудувати реабілітаційний центр для бурих ведмедів в НПП «Синевир» було вирішено не випадково, адже ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами відповідає природному середовищу їх існування.

Бурий ведмідь є найбільшим хижим звіром території України. Популяція бурого ведмедя в Україні нараховує близько 300 особин. Характерним середовищем його існування є гірські ліси. Важливою вимогою до місцеперебування є наявність густого чагарникового ярусу, вітровальних ділянок, ярів, де він може ховатися протягом дня. Ведмеді віддають перевагу рослинній їжі, в першу чергу малині і ожині, а потім уже іншим рослинам. Охоче споживають букові горішки, жолуді, добувають копитних і нападають на свійських тварин.

Ведмеді залягають в сплячку лише в період найсильніших морозів (з половини січня до кінця лютого), з можливим терміном 45-95 діб. Залишаються бродячими здебільшого слабо відгодовані старі самці, хворі або травмовані особини. Під час м’яких і малосніжних зим, деякі з них не залягають в сплячку взагалі.

Розмножується карпатський бурий ведмідь порівняно повільно. Самка ведмедя народжує раз на два роки. Перший приплід вона приносить на четвертому році життя. До того ж, приплід самка дає не щороку, а тільки через рік.

Вагітність самки триває 7 місяців. Новонароджені ведмежата важать 450-550 г. Молодих в приплоді буває 1 дуже рідко 2. Ведмежата народжуються сліпими, з коротким негустим світло-сірим волосяним покривом. Лише після 22 днів життя у них відкриваються очі. Перші місяці малята живляться молоком матері. Новонароджені ведмежата покидають берліг через 2-3 місяці. Важать вони вже по 10 кг.

Повного росту ведмідь досягає на 8-12 році свого життя. Живе ведмідь у природних умовах до 30-35 років, у неволі довше.

Реабілітаційний центр створено на площі 12 га з метою реабілітації особин ведмедя, які зазнали жорстокого поводження і незаконного утримання в неволі.

Цей заклад наразі прихистив 6 тварин, які до речі, мають свої імена. Першим сюди прибув ведмідь Дюрій. Семирічний 300-кілограмовий самець утримувався в неволі біля туристичної бази на полонині Драгобрат, що на Рахівщині, де слугував приманкою для туристів.

Наступною була трирічна самка Бубочка з Харківщини. Привезла її до закладу сама власниця. З Бубочки хотіли зробити циркачку, та видно не вийшло.

Ведмідь Потап став відомим на всю Україну відразу після репортажу одного з центральних телеканалів. Цей хижак утримувався в тісній клітці кінноспортивного клубу «Барс», що у Луганську. До того ж, з тісним ошийником на шиї. Ошийник Потапу було натягнуто, коли він був ще ведмежатком. Хижак ріс, а ошийник врізався у тіло і душив. Тварина жила у муках. Зворушлива історія про ведмедя Потапа отримала щасливий кінець, авсе могло бути інакше…

П’ятирічна ведмедиця Роза прибула з Вінничини. Там вона була «візитною карткою» автозаправки, в її обов’язки входило розважати відвідувачів.

Не легка доля спіткала і ведмедицю Ірину з Хмельниччини. В тісній клітці з арматури у жахливих умовах і на голодній дієті прожила 20 років. А загалом їй уже 30 років, до речі, вона є найстарішою мешканкою цього центру.

Ведмедя Беню було врятовано з рук жорстоких людей, які у місті Козятин Вінницької області використовували звіра з метою прибутку, натомість привели його до важкого дистрофічного стану. Через критичне недоїдання, тварина виснажилася настільки, що стала схожою на істоту з фільмів жахів. На щастя, страждання 10-річного Бені закінчилося.

Тут звірі почувають себе добре. Щодня їх годують овочами, фруктами, рибою, преміксами, гілками малини, трав’янистими рослинами.

На відміну від важкого минулого, яке довелося пережити цим тваринам, тут їм гарантований великий простір, санітарне, ветеринарне і харчове забезпечення.

Є тут і спеціально обладнані ігровий майданчик і басейн, де ведмеді мають змогу гратися і охоче купатися у воді з гірського потоку. Для них це нове приємне відчуття і радість, адже у попередніх власників ведмеді часто утримувались у поганих умовах, не маючи можливості не лише купатися, але й пересуватися просторою територією.

08.08.2012 р.