Дерев'яна гребля на Чорній ріці

Цікавими історико-культурними об'єктами в межах Національного природного парку «Синевир» були дерев'яна гребля на Чорній Ріці і музей лісосплаву.

Дерев'яна гребля побудована в XIX століття. За допомогою цієї споруди тоді повинно було вирішитися питання транспортування деревини з віддаленого урочища. Її заготовляли тут у великих кількостях, формували з неї бокори (плоти) і сплавляли з Чорної Ріки в річку Тереблю і до Тиси. Цей важкий і ризикований труд лежав на плечах сильних і мужніх горян. Багато з бокорашів загинули під час сплаву.

Ця складна справа, на базі досвіду і руху науки вперед, постійно вдосконалювалася. У 50-х роках минулого століття ліс з Чорної Ріки транспортували ще способом сплаву, а пізніше - лісовозами. Техніка полегшила працю людей і остаточно залишила в минулому таку професію як бокораш (плотогон).

Оскільки робота, пов'язана зі сплавом лісу в багатьох людей викликала великий інтерес, в урочищі Чорна Ріка на греблі було вирішено створити музей. У 1973 році цей унікальний гідротехнічний об'єкт детально обстежений фахівцями, а потім і реставрований. Пізніше на греблі пристосовані надбудови, в яких і розмістився єдиний в Європі музей лісосплаву. Даний історико-культурний об'єкт почав свою роботу в 1976 році.

Експозиція музею складалася з численних експонатів, серед яких особливу увагу привертали знаряддя праці, самобутній одяг лісорубів і бокорашів, макети бокорів, фотографії людей, які тут трудилися. Найбільш цінним експонатом була сама гребля, яка, перегородивши річку, утворювала водну гладь.

Аномальна повінь, що пронеслася Чорною Рікою у 1998 році, забрала з собою дві третини приміщення музею – надводну його частину. Напередодні, сторож та студенти, які відпочивали на тутешній базі, бачили, що є загроза руйнування музею. Вони врятувати експонати, та не вдалося врятувати головного експоната – греблю.

Її довжина становила 80 м, а ширина — 5,5 м. Висота 3,5 м і ще 3,5 м закладеного по обидва боки каменями дерев'яного фундаменту в дні річки. Споруду підпирали дві основні опори, побудовані, як і сама гребля, за принципом скрині, тобто коробки з горизонтально викладених колод, засипаних каменями. Водоймище, що утворилося в результаті загати річки, складало в довжину до 2 км, а в ширину близько 300 м. Воно могло забезпечити одночасний сплав 4 бокорів.

Національний парк «Синевир» невтомно відстоює питання відтворення музею.

Врятовані від повені експонати зараз виставлені для огляду в візит-центрі Національного природного парку «Синевир». За допомогою макетів, фотографій, стендів, оригінальних речей, якими користувалися лісоруби і бокораші, тут можна ознайомитися з процесом заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини річкою. Також музей знайомить відвідувачів з історією та побутом верховинського краю.