Туристичний маршрут "Глуханя - г. Косий Верх"
Переглянути туристичний маршрут "Глуханя - г. Косий Верх" на карті більшого розміру
Туристичний маршрут «Глуханя – г. Косий Верх» розташований на південному заході національного природного парку «Синевир». Протяжність цього маршруту становить 5км, пролягає на висоті від 603 до 956 м. н. р. м. На початку шляху відвідувачам парку пропонується ознайомлення з цікавою флорою болота Глуханя.
Глуханя — найбільше сфагнове оліготрофне болото в Ґорґанах, має науково-пізнавальне, а також водорегулююче значення. Площа природоохоронної території 17 га. На болоті ростуть 15 рідкісних і зникаючих видів рослин.
Охороняється унікальний природний комплекс болотних та водолюбних рослин, серед яких журавлина звичайна, шейхцерія болотна, лікоподіелла заплавна і росичка круглолиста. Цей маршрут унікальний по-своєму, тому що завершується біля мінерального джерела (місцева назва - боркут), яке є найсмачнішим серед всіх відомих на території НПП «Синевир».
Не можна залишити без уваги буковий ліс Косого Верха, в якому перегукується спів пташок. Приваблюють красою також білокорі берізки. В Косому Верху дуже багато грибів, а особливо білих. Жителі Негровця приходять сюди по гриби, і неодмінно повертаються з повними кошиками. Тут зустрічаються цілі плантації ожини, суниці, а також чорниці.
Дорогою до боркуту є цілі поляни папороті, висотою чоловіка. Пройтися цими полянами є справжнє задоволення.
Мінеральне джерело, одне з найцінніших скарбів Косого Верха. Це джерело з-поміж інших подібних є найсмачнішим. Неподалік цього джерела є ще одне, яке за смаковими якостями не поступаються попередньому.
Даний маршрут є неважким, тому він рекомендується всім хто має досвід у гірських походах.
Опис екскурсійних об'єктів:
Болото Глуханя має сферично-випуклу форму, середина болота піднята від 3 до 3,5 м в порівнянні з крайніми боковими точками. Це свідчить про те, що протягом багатьох тисячоліть накопичувалась лісова і трав’яна рослинність, яка в стиглому віці відмерла і перегнивала. Над торфовим килимом розкинувся зелений буруватий і пурпуровий сфагновий мох та рідкісні болотні рослини.
Найбільш поширені на болоті осокові, ситникові рослини. В Українських Карпатах – це чи не єдине місце зростання рідкісного виду осоки багрової. З тирличевих у невеликих ямах з водою зростає лікарська рослина – бобівник трилистий. Болото Глуханя – це місце зростання рідкісного в зоні Карпат плауна заплавного. Не меншу цінність становить комахоїдна рослина росичка круглолиста, що є великою рідкістю на Закарпатті. З чагарникових порід тут трапляються вільха сіра, береза приземкувата і бородавчаста, ялівець звичайний та єдине місцезростання бруслини бородавчастої.
В народі болота здавна вважалися «нечистими місцями», «осередками злих духів». Нікому і в голову не приходила думка, що вони можуть мати певну цінність. Що казати про давніх горян, коли навіть у сучасному цивілізованому світі не всі хочуть розуміти важливість охорони диких ділянок природи. Глуханя, ще донедавна дикий куточок Карпат, у 60-х роках XX століття зазнав бездумного, шкідливого впливу людини. Тодішня влада наказала провести тут роботи по будівництву осушувальних каналів. Хтось Глуханю бачив, як пасовисько, а не як природний об’єкт, що має гідрологічне значення (акумулює величезні маси атмосферних опадів) і є місцем зростання рідкісних рослин.
Болото Глуханя цінне насамперед для груп науковців та дослідників флори та фауни Карпат.
Подорож наша продовжується до наступної зупинки.
2 зупинка. Прислопець. Пізнати чудові краєвиди – це чудовий варіант. Ця зупинка здебільшого для того, щоб зареєструвати ці краєвиди на фото. Тут можна побачити вражаючі краєвиди на села Синевир і Негровець, гори Кам’янка і Негровець. Чудову панораму створює гірський хребет Пішконя, що стоїть наче вартовий, охороняючи навколишні села. Кращого місця для фото сесій годі знайти.
3 зупинка. Криниця. Це чудова зупинка для відпочинку, тут є столик де можна посидіти і напитися смачної джерельної води, а головне трохи відпочити від підйому на гору Косий Верх. Холодна вода обов’язково підніме настрій та підбадьорить. Далі автомобільна дорога поведе нас не крутим схилом гори Косий Верх на її вершину. В цьому місці слід бути уважним, тому що дорога розділюється і нам треба йти за жовто-білим маркуванням, тобто повернути вправо. Дорога вліво (зелено-біле) маркування) веде до села Колочава. Повернувши в правильному напрямку ми дійдем до наступної зупинки. Ми побачимо вічнозелені стрункі смереки, буки…а вдалині не можна оминути оком село Вучкове. Такі краєвиди зачаровують та назавжди закохують у наші гори навіть байдужих. Далі дорога поведе нас лісом, аж до самого мінерального джерела, де зустрічатимуться букові велетні.
4 зупинка. Мінеральне джерело. Мінеральне джерело, одне з найцінніших скарбів Косого Верха. Це джерело з-поміж інших подібних є найсмачнішим. Унікальним є облаштування мінерального джерела. Криниця зроблена таким чином, що джерело б’є з середини дубового дупла. Так облаштували джерело ще у 70-х роках минулого століття, а збереглося воно й дотепер у дуже гарному стані. Біля джерела є дерев’яний столик, який є дуже доречним у цьому місці, адже випивши навіть небагато цієї мінеральної води, пробуджується неабиякий апетит.
Неподалік цього джерела є ще одне, яке за смаковими якостями не поступаються попередньому.
Стан туристичного маршруту:
Стежка промаркована жовто-білим маркуванням. Це допомагає організувати рух відвідувачів по маршруту і є джерелом інформації при самостійному проходженні стежки. На початку маршруту є інформаційні стенди, що знайомлять з флорою та фауною даної місцевості, а також національного природного парку в цілому.
Режим використання:
Забороняється:
• курити та смітити, забруднювати воду;
• зривати рослини та ламати дерева;
• пошкоджувати маркування;
• руйнувати гнізда птахів;
• порушувати тишу;
• розпалювати вогнища у недозволених місцях;
• відхилятись від маршруту.
Дозволяється:
• проводити спостереження над явищами природи;
• фотографувати об’єкти природи, робити малюнки;
• попередити всі можливі негативні фактори впливу на природу;
• своєчасно сповістити державну службу природно-заповідних територій про порушення природоохоронного режиму;
• проводити екологічні акції з метою збереження біорізноманіття.
